Українська література 10 клас

                                1 квітня (четвер )

                                Урок № 106

 

ТЕМА.   Мати Лукаша й Килина – антиподи головної героїні.

Словникова робота

Антипод – 1. Жителі двох діаметрально протилежних частин земної кулі. 2. Про людину, що своїми поглядами, рисами характеру або ж соціальним становищем цілком протилежна іншій людині.

Симбіоз (від гр. співжиття) – поширене в живій природі явище закономірного, не випадкового, співжиття живих істот, що належать до різних груп.

Прагматизм – здатність задовольнити свої потреби та інтереси.

Прагматик – людина, яка все робить з позиції доцільності, вигоди.

                    Леся Українка майстерно створила характери Килини й матері Лукаша. Це досить типові образи жінок, утомлених тяжкою працею по господарству. Лукашевій матері  потрібна роботяща невістка, а не мрійлива Мавка, яка сприймає природу як живу істоту.

Килина – духовний антипод Мавки, занадто меркантильна й приземлена жінка.

Молода повновида молодиця. Для вульгарної та обмеженої Килини чи не найбільший життєвий скарб – «корова турського заводу» (тобто багатство й добре влаштований побут). Вона в житті так і не зазнала справжнього щастя, так і не збагнула, що духовно не перемогла Мавку.

В образах Килини і матері Лукаша Леся Українка розкриває духовне зубожіння, дисгармонію з природою.

Ці жінки мають спотворене поняття про працю: для них вона — джерело збагачення. Хоча мати Лукаша — рідна сестра дядька Лева, вдова, яка бажає синові найкращого, сама руйнує його життя через загальноприйняту, породжену суспільством думку про власність як про єдине щастя. Цим пояснюється і її негативне ставлення до гри сина на сопілці (заважає роботі), і до Мавки, мрійливість якої і ставлення до природи, як до живої істоти, вступає у протиріччя з уявленням про невістку, як безкоштовну робітницю, невільницю, наймичку, яку цінують лише за придане. У цьому причина грубості у відношенні до Мавки. Мати Лукаша є уособленням обмеженої людини, як вбачає щастя у володінні майном і примноженні власності. Тож не дивно, що серед двох можливих невісток вона обирає ту, яка ближча їй по духу — Килину.

Для Килини, жінки приземленої і меркантильної, на першому місці також багатство і добре налаштований побут. Чи не найбільше багатство для неї — «корова турського заводу». Вона вульгарна й обмежена. В її портреті письменниці відмічає лише зовнішні фізіологічні ознаки, через які не проступає жодна прикмета душі: «Молода повновида молодиця, у червоній хустці з торочками, у бурячковій спідниці, дрібно та рівно зафалдованій, так само зафалдований і зелений фартух з нашитими на ньому білими, червоними та білими стяжками… намисто дзвонить дукачами на білій пухкій шиї, міцна крайка тісно перетягає стан і від того кругла, заживна постать здається ще розкішнішою». її шлюб з Лукашем будується не на основі кохання: Килину ваблять «ґрунтець і хата». нареченого погоні хоч за якими-небудь матеріальними статками, за найнеобхіднішим для існування своїх дітей вона розгубила свої духовні скарби, а може, навіть не змогла їх і придбати за тією безперервною турботою про хліб насущний. Натомість вона придбала багато негативних рис, які, безумовно, допомагали їй виживати, але вбивали в ній душу: грубість, лицемірство, заздрість, хитрість, підступність, нещирість і дріб’язковість. Прикладом бездуховності цих жінок є їх ставлення до природи. Найяскравішим прикладом цього ставлення є знищення ними дерева життя, чим накликали до себе нещастя: «От сі баби зовсім не вміють жити / як слід із нами, — цапа продали, / зрубали дуба. Зрушили умову… / Не буде їм добра тепер у лісі!».

Мати Лукаша не помічає Мавчиної вроди, а згадує про її чесноти лише тоді, коли «лукава, як видра, хижа, наче рись». Килина демонструє свою справжню натуру. Вона вороже ставиться до Мавки, не розуміє її бажання творити красу. Вона незадоволена тим, що Лукаш часто грає на сопілці. До природи у неї споживацьке ставлення: не помічаючи чарівної краси природи.

       Домашнє завдання. Опрацювати матеріал підручника. Скласти план до характеристики  Килини та матері Лукаша.  

Іменник.

 

                                        Українська мова 10 клас

                                                        1 квітня (четвер )

                                                      Урок № 106

      Тема. Іменник. Складні випадки відмінювання іменників.

· Які граматичні категорії властиві іменнику?

· Пригадайте, що вам відомо про відміни іменників. За яким принципом іменники поділяються на відміни? Іменники якої відміни поділяють на тверду, м’яку і мішану групи?

· Які особливості відмінювання іменників І відміни? Наведіть приклади.

· З’ясуйте, які серед поданих іменників можуть вживатися і в однині, і в множині.                                                                                                     *Поставте їх у форму орудного відмінка.

Птаство, канікули, межа, депо, мрія, доля, молоко, терези, груша, боротьба, вежа, задача.

· Чому закінчення у них різне?

· Спробуйте зробити висновок про написання закінчені іменників жіночого роду на -а (-я) в орудному відмінку однини. Зверніть увагу на кінцевий приголосний основи.

· Звірте свої висновки з правилом у підручнику, довіднику .

                   ***В орудному відмінку однини іменники жіночого роду на -а (-я) мають закінчення -ою, -ею, -єю. Закінчення -ою пишеться в іменниках з основою на твердий приголосний, крім [ж], [ч], [ш]: партою, водою, рукою; -ею- в іменниках з основою на м'який приголосний і [ж], [ч], [ш]: землею, межею, кручею, ношею; -єю- в іменниках з основою на [й]: надією, мрією.

                                        Тестування

► Виконайте тестові завдання.

1. До першої відміни належать усі іменники варіанта:

А ясла, кума, площа, межа;

Б староста, хлоп’я, вулиця, кузня;

В сестра, воєвода, суддя, верба;

Г кенгуреня, душа, дорога, ріка;

Д жага, Лука, мати, миля.

2. Помилку допущено в слові:

А кручою;

Б шахтарем;

В вишнею;

Г мрякою;

Д мрією.

3. Закінчення -ою у формі орудного відмінка однини мають усі іменники в рядку:

А ваза, речовина, кислота;

Б тиша, свобода, глибина;

В калина, малеча, посада;

Г мелодія, береза, справа;

Д спальня, Європа, буква.

4. Закінчення -ою у формі орудного відмінка однини мають усі іменники в рядку:

А їдальня, повага, легенда;

Б Ольга, родина, волоцюга;

В геологія, дитина, дорога;

Г держава, груша, розлука;

Д мережа, горошина, карта.

5. Закінчення -еюу формі орудного відмінка однини мають усі іменники в рядку:

А стаття, мама, земля;

Б круча, каша, площа;

В надія, воля, миля;

Г доня, дочка, доля;

Д куля, вежа, стежка.

6. Закінчення -єю у формі орудного відмінка однини мають усі іменники в рядку:

А фантазія, місія, арія;

Б вежа, сторожа, артилерія;

В автономія, алегорія, бабуся;

Г анатомія, фізіологія, Маруся;

Д зозуля, мрія, душа.

                       ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

                                    §59, вправа 420.

 

 

Числівник.

 

                              Українська мова 6 клас       

                               30 березня(вівторок)

                                 Урок №97

                         Тема. Творення числівників.

ХІД УРОКУ Спостереження над мовним матеріалом із творчим завданням • Прочитати текст.  Визначити тему й основну думку.  Виписати числівники, розібрати за будовою ( письмово ).                                                     НАШ КЛАС        Наша школа — найкраща в містечку. Не думайте, що я хвастаюсь, — справді найкраща. Вона зовсім нова-новісінька, її ж тільки цього літа збудували. Вона має два поверхи, вікна в ній величезні та світлі, а коридор такий широкий, що хоч би й десятеро школярів стали в шеренгу й отак побігли, і то б ніхто за стіну не зачепився. Як підеш ти коридором, то з обох боків побачиш двері й двері, — багато дверей. То все — класи. А на другому поверсі вчительська кімната, кабінет директора, фізкультурний зал і в самому кутку, праворуч, — наш клас. Еге ж, з усіх класів тільки наш шостий на другому поверсі. Я ні-скілечки не хвастаюсь, наш класний керівник Захар Іванович так і сказав: — Діти, пам’ятайте, наш клас помістили недалечко від директорського кабінету, бо всі вчителі певні, що він буде найбільш дисциплінований і не заважатиме працювати… (О. Донченко).                              Дослідження-моделювання • Записати словами подані нижче суми грошей. 1 грн; 40 грн; 1000 грн; 15 грн; 17 грн; 100 грн; 50 к.; 1 тис. 562 грн; 8 грн; 65 к.; 1 тис. 174 грн; 520 грн; 3 млн 506 тис. 174 грн.                                  Ігровий момент • Чи знаєте ви математику? Порахувати (усно). - Скільки їх було: мати, дочка, брат, сестра, дядько, племінниця? - У хлопчика стільки ж сестер, скільки й братів, а в його сестри сестер удвоє менше, ніж братів. Скільки в сім’ї сестер і братів? - Скільки їх було: баба, дві матері, дві дочки й онука? - П’ять, п’ятнадцять, без двох двадцять. Семеро, троє, ще й малих двоє.                          Відгадати загадки Шістдесят синів підперезано, а мати — ні. 2. Хто вранці ходить на чотирьох ногах, удень на двох, а ввечері на трьох? 3. У двох матерів по п’ятеро синів. 4. Виходило дванадцять молодців, випускало п’ятдесят два соколи та триста шістдесят п’ять лебедів. 5. Живе один батько, тисячі синівмає, усім шапки справляє, а собі не має. 6. Двадцять п’ять на одній лаві сидять (Нар. творчість)                              Домашнє завдання. Повторити ₴37- 39,впр.461.

 

В. Нестайко " Тореадори з Васюківки ".

 

                               Українська література 6 клас

                                     30 березня (вівторок )

                                     Урок № 52

Тема. Всеволод Нестайко. «Тореадори з Васюківки».

  РМ Творча робота: «Чим вимірюється дружба? »

Хід уроку

                              Літературний диктант ( письмово в зошит)

1.     Хто винен у тому, що ідея з прокладанням метро не вдалася? ..

2.     Скільки коштував би, за задумом хлопців, проїзд у метро?...

3.     Чому Івана Реня звали Явою? ..

4.     Чим славився дід Яви? …

5.     Хто присоромив Яву? …

6.     Як назвав хлопців дід Салимон? …

7.     Чому Ява весь час вигадував різні штуки-закаблуки? …

8.     Що зробили хлопці під час лекції в клубі? …

9.     Що надихнуло хлопців провести бій биків? …

10.  Якою була перша кандидатура на роль бика? …

11.  Хто був другою кандидатурою на роль бика? …

12.  Чим закінчився вибір кандидатур? …

*Герої повісті – веселі невгамовні бешкетники, які своїми безкінечними вигадками завдають безліч клопотів дорослим. Але все це через відчуття ними повноти життя, життєрадісності, прагнення краще пізнати світ. Вони мріють, набираються досвіду, мужніють. І ми разом з ними сміємося та захоплюємося їхніми пригодами, стаємо досвідченішими та оптимістичнішими. Прагнучи здобути славу, хлопці потрапили в цілий вир пригод. Та головне, що вони залишилися справжніми друзями. Дорослішаючи, ви повинні пам’ятати про те, що за свої вчинки треба вміти відповідати.

                      Домашня робота.  Написати творчу роботу «Чим вимірюється дружба?»

                                        

 

 

 

 

Іменник.

 

                               Українська мова 10 клас

                              30 березня (вівторок)

                                Урок № 105

Тема. Іменник. Стилістичні особливості форм числа іменників.

                                           ХІД УРОКУ

Творче спостереження над мовним матеріалом

        * Прочитати текст. Визначити тип і стиль мовлення. Пригадати з уроків природознавства, чому в природі відбувається рівнодення?

         Перший місяць осені за календарем — вересень. Тихі дні ще теплі, та подих осені вже відчутний у вечірній і нічній прохолоді. День народжується в осінньому серпанку, але поступово туман розсіюється. Піднімається сонечко й обігріває землю. Повітря прозоре й легке. Проте зменшення світла і зміна кольорів у природі вказують на осінь. Золотяться березові гаї, на бульварах і в парках устеляються першим жовтим листям доріжки.

       Вітер підхоплює крилаті насінини берези й липи, клена й сосни і переносить їх на далекі відстані. На своїх парашутиках з легких пушинок подорожують з місця на місце й насінини кульбаби та осоту. 23 вересня день дорівнює ночі. Тому й звуть його днем осіннього рівнодення (За А. Волковою).

Завдання.   Зробити синтаксичний розбір першого речення другого абзацу.  

*В українській мові іменники змінюються за числами.

Множина іменників утворюється від однини зміною закінчення або наголосу:

гора — гори, вітер — вітри, глибоке знання — глибокі знання.

Іменники, які означають сукупність істот або неістот, що сприймаються як єдине ціле, називають збірними: вороння, дітвора, волосся, листя. Такі іменники вживають тільки в однині.

Назви речовин і матеріалів, почуттів і станів, дій і ознак, більшість власних географічних назв уживають тільки в однині: цукор, вода, радість, сум, малювання, молодь, Чернігів, Крим.

Деякі іменники мають лише форму множини: ножиці, солодощі, Черкаси, Карпати, Альпи. Такі іменники не розрізняють за родами

                   Завдання.    Записати іменники в дві колонки: 1) ті, що вживаються тільки у формі однини; 2) ті, що вживаються лише в множині.

Радощі, врода, пестощі, Київ, пахощі, Дніпро, Карпати, ножиці, ворота, хід, сміливість, граблі, чорнило, окуляри, білило, коноплі, гіпс, мед, сходи, сани, сіни, ясла, малювання.

                           Домашнє завдання. ₴ 58, вправа 412.

 

Л. Українка."Лісова пісня".

 

                        Українська література   10 клас

                                               30 березня (вівторок )

                                               Урок № 105

  Тема. Л.Українка. « Лісова пісня ». Роздвоєність образу Лукаша.

Хід уроку

*Найдраматичнішим образом драми є образ Лукаша. його драматизм, у першу чергу, у нерозуміння самого себе, в його роздвоєності: з одного боку, юнак має співочу душу творця, з іншого — йому не чужі почуття власника, егоїста.Це підтверджують і слова Мавки, яка говорить: «У тебе голос чистий, як струмок, а очі непрозорі».

Створюючи образ Лукаша, Леся Українка торкнулася надзвичайно важливої життєвої проблеми: вміння реалізувати творчі можливості особистості, особливо якщо ти творча натура. Чим же викликана роздвоєність Лукаша?

*Зовнішність Лукаша. Це — «дуже молодий хлопець, гарний чорнобривий, стрункий, в очах ще є щось дитяче; убраний «… в полотняну одежу… сорочка випущена, мережана біллю, з виложистим коміром, підперезана червоним поясом, коло коміра і на чохлах червоні за стіжки, свити він не має; на голові бриль; на поясі ножик і ківшик з лика на мотузку».

Риси характеру персонажа,які можна побачити під час першої зустрічі з ним напровесні на галявині волинського лісу: щирість, дитяча допитливість, чистота помислів юнака.

Мистецький хист Лукаша: «З очеретів чутно голос сопілки, ніжний, кучерявий, і як він розвивається, так розвивається все в лісі. Спочатку на вербі та вільхах замайоріли сережки, потім береза листом залепетала. На озері розкрились лілеї білі й зазолотіли квітки на лататті. Дика рожа появляє ніжні пуп’янки». — це сопілка Лукаша.

Зустріч з Мавкою, кохання до неї окрилило Лукаша. Він захоплюється красою Мавки, з подивом спостерігає, зачаровано слухаючи її розповідь, як міниться вираз її очей про зимовий сон природи. Покохавши Мавку, Лукаш розкриває перед нею свою поетичну душу. Як і його кохана, він чує, «як солов'ї весільним співом дзвонять». «вже не щебечуть, не тьохкають, як завжди, а співають: «Цілуй! Цілуй! Цілуй!».

✵ Позитивні задатки в характері Лукаша — це вплив дядька Лева. Дядько Лев є втіленням гармонії у стосунках людини і природи, він володіє великою мудрістю і вміє жити у мирі й злагоді з навколишнім світом і силами природи. У мові дядька Лева відбито його життєвий досвід, знання про світ. Він володіє словами, які допомагають облаштувати мирне співжиття з мешканцями лісу і вберегтися від усіляких напастей)

           Причини розвитку негативних рис у характері Лукаша:

*вплив суспільного середовища та обставин життя: *лицемірство;

* корисливість, що панують у взаєминах людей, проникли і в душу Лукаша.

✵ Мати постійно незадоволена грою сина на сопілці, його взаєминами з Мавкою, які, на її погляд, заважають працювати. Хоча Лукаш спочатку намагається захищати себе і Мавку, згодом починає розділяти погляди матері на те, що робота і краса — несумісні; невістка в сім'ї — невільниця, гірша наймички, і цінують її за придане; всім і за все треба віддячувати, навіть за почуття любові; «… їм така невістка не до мислі… Тобі недобра з їх свекруха буде!». «їм невістки треба, бо треба помочі — вони старі. Чужу все до роботи заставляти не випадає… Наймички — не дочки». «Була надія, що віддячусь потім». — так він каже Мавці, коли вона благає його не зневажати «душі своєї цвіту».

*Пізнє літо провіщає згасання кохання Лукаша. Він перестає грати на сопілці. Власницькі почуття остаточно оволоділи ним.

✵ Природа наділила Лукаша поетичним хистом, але способом свого життя він не може піднестися до нього, не може розвинути в собі цей дар. Коли його засмоктує буденщина, практицизм, то вона витісняє з душі юнака вміння творити красу, він не може реалізувати своїх творчих можливостей, бо дбає не про високе, а про буденне, сіре.

✵Цей образ набуває в творі алегоричного звучання: він символізує складність людських поривань до ідеалу, приклад того, як засмоктує людину буденщина. Проте вбити мрію неможливо, і саме про це співає сопілка Лукаша у кінці п’єси. В останній сцені Леся Українка показує торжество краси в душі Лукаша. Звернений до власної долі монолог Лукаша перейнятий не стільки скорботою, скільки вірою у високе призначення людини, силу людського хисту, розуму, волі.

         Домашнє завдання. Скласти план до характеристики образу Лукаша(письмово в зошит).