Українська
література 10 клас
1 квітня
(четвер )
Урок № 106
ТЕМА. Мати
Лукаша й Килина – антиподи головної героїні.
Словникова робота
Антипод – 1. Жителі двох діаметрально
протилежних частин земної кулі. 2. Про людину, що своїми поглядами, рисами
характеру або ж соціальним становищем цілком протилежна іншій людині.
Симбіоз (від гр. співжиття) – поширене в
живій природі явище закономірного, не випадкового, співжиття живих істот, що
належать до різних груп.
Прагматизм – здатність задовольнити свої потреби та інтереси.
Прагматик – людина, яка все робить з позиції доцільності,
вигоди.
Килина –
духовний антипод Мавки, занадто меркантильна й приземлена жінка.
Молода
повновида молодиця. Для вульгарної та обмеженої Килини чи не найбільший
життєвий скарб – «корова турського заводу» (тобто
багатство й добре влаштований побут). Вона в житті так і не зазнала справжнього
щастя, так і не збагнула, що духовно не перемогла Мавку.
В образах Килини і матері Лукаша Леся
Українка розкриває духовне зубожіння, дисгармонію з природою.
Ці жінки мають спотворене поняття про працю:
для них вона — джерело збагачення. Хоча мати Лукаша — рідна сестра дядька Лева,
вдова, яка бажає синові найкращого, сама руйнує його життя через
загальноприйняту, породжену суспільством думку про власність як про єдине
щастя. Цим пояснюється і її негативне ставлення до гри сина на сопілці (заважає
роботі), і до Мавки, мрійливість якої і ставлення до природи, як до живої
істоти, вступає у протиріччя з уявленням про невістку, як безкоштовну
робітницю, невільницю, наймичку, яку цінують лише за придане. У цьому причина
грубості у відношенні до Мавки. Мати Лукаша є уособленням обмеженої людини, як
вбачає щастя у володінні майном і примноженні власності. Тож не дивно, що серед
двох можливих невісток вона обирає ту, яка ближча їй по духу — Килину.
Для Килини, жінки
приземленої і меркантильної, на першому місці також багатство і добре
налаштований побут. Чи не найбільше багатство для неї — «корова турського
заводу». Вона вульгарна й обмежена. В її портреті письменниці відмічає лише
зовнішні фізіологічні ознаки, через які не проступає жодна прикмета душі:
«Молода повновида молодиця, у червоній хустці з торочками, у бурячковій
спідниці, дрібно та рівно зафалдованій, так само зафалдований і зелений фартух
з нашитими на ньому білими, червоними та білими стяжками… намисто дзвонить
дукачами на білій пухкій шиї, міцна крайка тісно перетягає стан і від того
кругла, заживна постать здається ще розкішнішою». її шлюб з Лукашем будується
не на основі кохання: Килину ваблять «ґрунтець і хата». нареченого погоні хоч
за якими-небудь матеріальними статками, за найнеобхіднішим для існування своїх
дітей вона розгубила свої духовні скарби, а може, навіть не змогла їх і
придбати за тією безперервною турботою про хліб насущний. Натомість вона
придбала багато негативних рис, які, безумовно, допомагали їй виживати, але вбивали
в ній душу: грубість, лицемірство, заздрість, хитрість, підступність, нещирість
і дріб’язковість. Прикладом бездуховності цих жінок є їх ставлення до природи.
Найяскравішим прикладом цього ставлення є знищення ними дерева життя, чим
накликали до себе нещастя: «От сі баби зовсім не вміють жити / як слід із нами,
— цапа продали, / зрубали дуба. Зрушили умову… / Не буде їм добра тепер у
лісі!».
Мати Лукаша не помічає
Мавчиної вроди, а згадує про її чесноти лише тоді, коли «лукава, як видра,
хижа, наче рись». Килина демонструє свою справжню натуру. Вона вороже ставиться
до Мавки, не розуміє її бажання творити красу. Вона незадоволена тим, що Лукаш
часто грає на сопілці. До природи у неї споживацьке ставлення: не помічаючи
чарівної краси природи.
Домашнє завдання. Опрацювати матеріал
підручника. Скласти план до характеристики
Килини та матері Лукаша.
Немає коментарів:
Дописати коментар