понеділок, 29 березня 2021 р.

Л. Українка."Лісова пісня".

 

                        Українська література   10 клас

                                               30 березня (вівторок )

                                               Урок № 105

  Тема. Л.Українка. « Лісова пісня ». Роздвоєність образу Лукаша.

Хід уроку

*Найдраматичнішим образом драми є образ Лукаша. його драматизм, у першу чергу, у нерозуміння самого себе, в його роздвоєності: з одного боку, юнак має співочу душу творця, з іншого — йому не чужі почуття власника, егоїста.Це підтверджують і слова Мавки, яка говорить: «У тебе голос чистий, як струмок, а очі непрозорі».

Створюючи образ Лукаша, Леся Українка торкнулася надзвичайно важливої життєвої проблеми: вміння реалізувати творчі можливості особистості, особливо якщо ти творча натура. Чим же викликана роздвоєність Лукаша?

*Зовнішність Лукаша. Це — «дуже молодий хлопець, гарний чорнобривий, стрункий, в очах ще є щось дитяче; убраний «… в полотняну одежу… сорочка випущена, мережана біллю, з виложистим коміром, підперезана червоним поясом, коло коміра і на чохлах червоні за стіжки, свити він не має; на голові бриль; на поясі ножик і ківшик з лика на мотузку».

Риси характеру персонажа,які можна побачити під час першої зустрічі з ним напровесні на галявині волинського лісу: щирість, дитяча допитливість, чистота помислів юнака.

Мистецький хист Лукаша: «З очеретів чутно голос сопілки, ніжний, кучерявий, і як він розвивається, так розвивається все в лісі. Спочатку на вербі та вільхах замайоріли сережки, потім береза листом залепетала. На озері розкрились лілеї білі й зазолотіли квітки на лататті. Дика рожа появляє ніжні пуп’янки». — це сопілка Лукаша.

Зустріч з Мавкою, кохання до неї окрилило Лукаша. Він захоплюється красою Мавки, з подивом спостерігає, зачаровано слухаючи її розповідь, як міниться вираз її очей про зимовий сон природи. Покохавши Мавку, Лукаш розкриває перед нею свою поетичну душу. Як і його кохана, він чує, «як солов'ї весільним співом дзвонять». «вже не щебечуть, не тьохкають, як завжди, а співають: «Цілуй! Цілуй! Цілуй!».

✵ Позитивні задатки в характері Лукаша — це вплив дядька Лева. Дядько Лев є втіленням гармонії у стосунках людини і природи, він володіє великою мудрістю і вміє жити у мирі й злагоді з навколишнім світом і силами природи. У мові дядька Лева відбито його життєвий досвід, знання про світ. Він володіє словами, які допомагають облаштувати мирне співжиття з мешканцями лісу і вберегтися від усіляких напастей)

           Причини розвитку негативних рис у характері Лукаша:

*вплив суспільного середовища та обставин життя: *лицемірство;

* корисливість, що панують у взаєминах людей, проникли і в душу Лукаша.

✵ Мати постійно незадоволена грою сина на сопілці, його взаєминами з Мавкою, які, на її погляд, заважають працювати. Хоча Лукаш спочатку намагається захищати себе і Мавку, згодом починає розділяти погляди матері на те, що робота і краса — несумісні; невістка в сім'ї — невільниця, гірша наймички, і цінують її за придане; всім і за все треба віддячувати, навіть за почуття любові; «… їм така невістка не до мислі… Тобі недобра з їх свекруха буде!». «їм невістки треба, бо треба помочі — вони старі. Чужу все до роботи заставляти не випадає… Наймички — не дочки». «Була надія, що віддячусь потім». — так він каже Мавці, коли вона благає його не зневажати «душі своєї цвіту».

*Пізнє літо провіщає згасання кохання Лукаша. Він перестає грати на сопілці. Власницькі почуття остаточно оволоділи ним.

✵ Природа наділила Лукаша поетичним хистом, але способом свого життя він не може піднестися до нього, не може розвинути в собі цей дар. Коли його засмоктує буденщина, практицизм, то вона витісняє з душі юнака вміння творити красу, він не може реалізувати своїх творчих можливостей, бо дбає не про високе, а про буденне, сіре.

✵Цей образ набуває в творі алегоричного звучання: він символізує складність людських поривань до ідеалу, приклад того, як засмоктує людину буденщина. Проте вбити мрію неможливо, і саме про це співає сопілка Лукаша у кінці п’єси. В останній сцені Леся Українка показує торжество краси в душі Лукаша. Звернений до власної долі монолог Лукаша перейнятий не стільки скорботою, скільки вірою у високе призначення людини, силу людського хисту, розуму, волі.

         Домашнє завдання. Скласти план до характеристики образу Лукаша(письмово в зошит).

Немає коментарів:

Дописати коментар