Українська література 10 клас

                                     2 квітня (п'ятниця )

                                      Урок №107

Тема. Етичні, психологічні переживання особистості у час вибору – наскрізна ідея драми "Кассандра" Лесі Українки. Елементи автобіографізму у творі.

„Касандра” — безперечно філософський твір, в якому відчуваються ідеї популярних у кінці ХІХ — на початку ХХ ст. філософських течій — інтуїтивізму і прагматизму, корені яких Леся Українка бачила в античній філософії і художній літературі. Цим, зокрема, пояснюється звернення до образу античної міфології. Письменниця вносить у поему свій погляд на проблеми історичної долі України та сучасної політичної боротьби, свою громадянську позицію: вона розвінчує бездіяльність і пасивне споглядання, прагматизм, викриває зрадників народу і батьківщини, хоча у сюжеті трагедії немає ситуацій і сцен, які б безпосередньо випливали з сучасного Лесі Українці громадсько-політичного життя.

Леся Українка писала у листі до Ольги Кобилянської про Кассандру, в образі якої здобули критичне художнє втілення принципи інтуїтивізму: „...вона все провидить, вона все знає, але не холодним знанням філософа, тільки інтуїцією людини, що все спостерігає несвідомо і безпосередньо..., не розумом, а почуттям”. Отже, у цьому образі Леся Українка показала обмеженість і безсилість інтуїтивних поглядів на життєві події.

 Довідка

Прагматизм — доктрина або, скоріше, світогляд, що ставить усе знання і правду у пряме відношення до життя та дії; прагматизм судить про значення ідей, суджень, гіпотез, теорій і систем відповідно до їхньої здатності задовольнити людські потреби та інтереси у соціальний спосіб.

Прагматик — послідовник, прихильник прагматизму як філософської системи. У побутовому сенсі це людина, яка все робить тільки з точки зору доцільності, вигоди та якій не притаманні бездумні витівки.

Інтуїтивізм — філософський напрям, що ґрунтується на розумінні інтуїції як способу розвитку біологічного життя, прагне подолати обмеженість механістичного тлумачення світу та логіко-дискурсивного пізнання.

***В основі „Кассандри” лежать особисті почуття й переживання поетеси, її власний досвід читача. Той факт, що письменниці вдалося створити оригінальний образ Касандри, свідчить про те, що їй гарно знайомі твори Гомера, Есхіла та Евріпіда, Вергілія, Ф. Шиллера, В. Шекспіра, Я. Полонського, в яких діючою особою є Кассандра.

    Конфлікти з родиною та оточенням через політичні погляди

Звернення Лесі Українки до образу Кассандри пов'язано також зі становищем письменниці у родині. У листі до М. Павлика у квітні 1903 року вона писала: „Взагалі сей рік для мене критичний, я знову стою на роздоріжжі, як колись у дня першої молодості, багато приходиться рішати, міркувати і влагоджувати єдино власною думкою і силою, часто не тільки без жодної помочі, але й ще при чималій опозиції з боку тих, хто, що, здавалось би, не повинні бути в такій опозиції”. Дійсно, поетесі доводилося вступати в суперечки з матір'ю, яка не підтримувала марксистські ідеї, неприхильно ставилася до соціал-демократичного оточення доньки.

Письменниця часто вступала у гострі суперечки з галицькими соціал-демократами за методи і етику партійної боротьби. Леся бачила, що її твори не завжди знаходили відгук серед української інтелігенції, яка обмежувала завдання літератури лише потребами села.

***Сумніви письменниці щодо її громадського покликання і дієвості слова виникають у період з 1902 по 1904 роки. Бажання стати борцем за визволення народу вступає в конфлікт зі станом здоров'я. бажання жити і боротися на рідній землі — з необхідністю лікування за кордоном. Інколи Леся Українка ладна була забути про свій поетичний дар і віддатися професійній революційній діяльності. Але друзі переконали письменницю, що її зброя — слово.

 ***Поема „Кассандра” створювалася поетесою у психологічному стані, подібному до стану Кассандри — у суперечностях, у спорах з власним „я”, переживаннях, пов'язаних з вибором і життєвого шляху, і громадської позиції, у суперечках з близькою людиною. Недарма наскрізною ідеєю драми стали етичні, психологічні переживання особистості у час вибору.

 Нема Кассандрі зброї! Тільки слово

Та й те в зневазі, у погорді людській.

О, знали ви, боги, чим покарати!

Пророчий дар дали безсилій жінці!

Якби могла я збройною рукою

Все доказати, що казати мушу,

Не та була б ціна й повага слову,

Проклятому від заздрісних богів...

...І як я смію їм казать: борітесь,

Коли сама для боротьби як жертва?

Трагедія Кассандри у тому, що її зброя — слово — не працює. Вона змушена бути лише свідком і пасивною жертвою подій. Це і є однією з найвагоміших причин її сумнівів і вагань.

                        ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ . Прочитати твір.