Займенник

 

                            Українська мова 10 клас

                                   8 квітня (четвер)

                                    Урок №110

ТЕМА. Займенник: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Розряди займенників за значенням. Особові та зворотний займенник, їх відмінювання. Приставний н у  формах особових займенників

                                            Хід уроку

Займенник – це самостійна змінна частина мови, яка лише вказує на предмети, їхні ознаки або кількість, не називаючи їх, і відповідає на питання хто? що? який? чий? скільки? котрий?

Займенник уживається в мові замість іменника, прикметника та числівника  і виконує синтаксичну роль у реченнях тих самих членів речення, що й іменники, прикметники та числівники. Займенники уживаються у мовленні, щоб уникнути повторення тих самих слів у реченні; вони також пов’язують зміст окремих речень, роблять їх зрозумілими.

Морфологічні ознаки. Усі займенники змінюються за відмінками, а співвідносні з прикметниками можуть мати ознаки роду й числа.

СИНТАКСИЧНІ ОЗНАКИ ЗАЙМЕННИКІВ

У реченні займенник може бути тим же членом речення, що й іменник, прикметник, числівник:

-         підметом (Учора я ходив у школу.  Ми просто йшли.  Хтось зазирнув у вікно.);

-         означенням (Зараз розповім про свої плани.  Ці дівчатка не з нашого класу.);

-         додатком (Трохи заробив собі грошей.  Щось тебе не бачу);

-         обставиною (До яких пір це буде тривати.)

-          частиною присудка (Щось ти сьогодні ніякий.)

За лексичним значенням і морфологічними ознаками займенники поділяються на дев'ять розрядів.

Особові займенники вказують на осіб, інших істот, предмети, явища і поняття (я, ти, він, вона, воно, ми, ви, вони). Особові займенники змінюються за числами і відмінками; займенник він змінюється також за родами.

Особовий займенник я вказує на розповідача (я це повинен сказати).

Займенник ти вказує на особу, до якої звертається розповідач (а ти не брав моїх зошитів?)

Займенник ми вказує на те, що розповідач об’єднує себе ще з кимось, напр., розповідає про себе і своїх друзів чи знайомих (ми вчора були у лісі).

Займенник ви вказує на осіб, до яких звертається розповідач (ви хіба про це не чули?).

Займенники він, вона, воно вказує на особу, яка не приймає участі у розмові або на предмет, про який іде мова (вона добре підготувалася до уроку; воно було дуже смачне).

Займенник вони вказує на деяку кількість осіб, що також не беруть участі у розмові або на предмети, про які розповідає оповідач (вони довго ще будуть над цим думати; вони зовсім не коштовні).

Займенник він співвідноситься з іменниками чоловічого роду, вона- з іменниками жіночого роду, воно- з іменниками середнього роду, займенник вони співвідноситься з іменниками всіх чотирьох родів у множині (він піднявся; вона підійшла; воно стрибнуло; всі вони- гарні люди)

Зворотний займенник себе вказує на відношення кожної з трьох осіб до самої себе. Цей займенник завжди відноситься до суб’єкта дії: Не хвали сам себе, хай народ похвалить тебе. Підеш тією стежкою, глянеш кругом себе і скрізь бачиш зелене море верб.

Зворотний займенник не має форми називного відмінка. Він не має також форм роду і форм множини. Відмінюється він так само, як і особовий займенник другої особи ти. У давальному і місцевому відмінках наголошується останній склад: подарував собі, відчуває на собі, ворудному — передостанній (задоволений собою).

           Домашнє завдання.₴ 64,вправа 458