Символізм

 

Українська література 10 клас                                             5 квітня ( понеділок )                                              Урок №108 Тема. Символізм як літературний напрям останньої третини ХІХ — початку ХХ століття. Основні естетичні принципи та поетичне новаторство символістів.                                           Хід уроку        ***Одним із провідних напрямів у мистецтві на межі ХІХ–ХХ століть стає символізм. Символізм (у перекладі з французької — знак) — одна з течій модернізму, у якій замість художнього образу, що відтворює певне явище, використовується художній символ, що є знаком мінливого «життя душі» й пошуком «вічної істини». Термін запропонував французький поет Ж. Мореа у статті «Символізм» (1886). Зачинателем символізму у французькій поезії вважають П. Верлена, прихильниками — А. Р ембо, С. Малларме та ін. Символісти вважали, що сутність світу не може бути пізнана за допомогою розуму та раціональних засобів, а доступна лише інтуїції у творчому осяянні митця. Символ є проявом ідеального в реальному житті, а поет — його провідник, який інтуїтивно відчуває шлях до істини. Символіст С. Малларме вважав, що поезія виражає засобами людської інтуїції таємничу сутність світу, дає відчуття сенсу нашого перебування на           Символісти використовували найчастіше такі художні засоби: • складні метафори; • інакомислення (алегорію); • натяки, символіку; • мелодійність; • багатозначність; • непроясненість слів; • абстрагованість та ін. Найвидатніші представники символізму: П. Верлен, А. Рембо, С. Малларме (Франція); М. Метерлінк, Е. Верхарн (Бельгія); С. Георге (Німеччина); Р.-М. Рільке (Австрія); В. Брюсов, О. Блок, А. Бєлий (Росія); М. Вороний, О. Олесь, П. Тичина (Україна).           Домашнє завдання. 1. Опрацювати сторінки підручника 246-251.