Українська література 10 клас

                                     2 квітня (п'ятниця )

                                      Урок №107

Тема. Етичні, психологічні переживання особистості у час вибору – наскрізна ідея драми "Кассандра" Лесі Українки. Елементи автобіографізму у творі.

„Касандра” — безперечно філософський твір, в якому відчуваються ідеї популярних у кінці ХІХ — на початку ХХ ст. філософських течій — інтуїтивізму і прагматизму, корені яких Леся Українка бачила в античній філософії і художній літературі. Цим, зокрема, пояснюється звернення до образу античної міфології. Письменниця вносить у поему свій погляд на проблеми історичної долі України та сучасної політичної боротьби, свою громадянську позицію: вона розвінчує бездіяльність і пасивне споглядання, прагматизм, викриває зрадників народу і батьківщини, хоча у сюжеті трагедії немає ситуацій і сцен, які б безпосередньо випливали з сучасного Лесі Українці громадсько-політичного життя.

Леся Українка писала у листі до Ольги Кобилянської про Кассандру, в образі якої здобули критичне художнє втілення принципи інтуїтивізму: „...вона все провидить, вона все знає, але не холодним знанням філософа, тільки інтуїцією людини, що все спостерігає несвідомо і безпосередньо..., не розумом, а почуттям”. Отже, у цьому образі Леся Українка показала обмеженість і безсилість інтуїтивних поглядів на життєві події.

 Довідка

Прагматизм — доктрина або, скоріше, світогляд, що ставить усе знання і правду у пряме відношення до життя та дії; прагматизм судить про значення ідей, суджень, гіпотез, теорій і систем відповідно до їхньої здатності задовольнити людські потреби та інтереси у соціальний спосіб.

Прагматик — послідовник, прихильник прагматизму як філософської системи. У побутовому сенсі це людина, яка все робить тільки з точки зору доцільності, вигоди та якій не притаманні бездумні витівки.

Інтуїтивізм — філософський напрям, що ґрунтується на розумінні інтуїції як способу розвитку біологічного життя, прагне подолати обмеженість механістичного тлумачення світу та логіко-дискурсивного пізнання.

***В основі „Кассандри” лежать особисті почуття й переживання поетеси, її власний досвід читача. Той факт, що письменниці вдалося створити оригінальний образ Касандри, свідчить про те, що їй гарно знайомі твори Гомера, Есхіла та Евріпіда, Вергілія, Ф. Шиллера, В. Шекспіра, Я. Полонського, в яких діючою особою є Кассандра.

    Конфлікти з родиною та оточенням через політичні погляди

Звернення Лесі Українки до образу Кассандри пов'язано також зі становищем письменниці у родині. У листі до М. Павлика у квітні 1903 року вона писала: „Взагалі сей рік для мене критичний, я знову стою на роздоріжжі, як колись у дня першої молодості, багато приходиться рішати, міркувати і влагоджувати єдино власною думкою і силою, часто не тільки без жодної помочі, але й ще при чималій опозиції з боку тих, хто, що, здавалось би, не повинні бути в такій опозиції”. Дійсно, поетесі доводилося вступати в суперечки з матір'ю, яка не підтримувала марксистські ідеї, неприхильно ставилася до соціал-демократичного оточення доньки.

Письменниця часто вступала у гострі суперечки з галицькими соціал-демократами за методи і етику партійної боротьби. Леся бачила, що її твори не завжди знаходили відгук серед української інтелігенції, яка обмежувала завдання літератури лише потребами села.

***Сумніви письменниці щодо її громадського покликання і дієвості слова виникають у період з 1902 по 1904 роки. Бажання стати борцем за визволення народу вступає в конфлікт зі станом здоров'я. бажання жити і боротися на рідній землі — з необхідністю лікування за кордоном. Інколи Леся Українка ладна була забути про свій поетичний дар і віддатися професійній революційній діяльності. Але друзі переконали письменницю, що її зброя — слово.

 ***Поема „Кассандра” створювалася поетесою у психологічному стані, подібному до стану Кассандри — у суперечностях, у спорах з власним „я”, переживаннях, пов'язаних з вибором і життєвого шляху, і громадської позиції, у суперечках з близькою людиною. Недарма наскрізною ідеєю драми стали етичні, психологічні переживання особистості у час вибору.

 Нема Кассандрі зброї! Тільки слово

Та й те в зневазі, у погорді людській.

О, знали ви, боги, чим покарати!

Пророчий дар дали безсилій жінці!

Якби могла я збройною рукою

Все доказати, що казати мушу,

Не та була б ціна й повага слову,

Проклятому від заздрісних богів...

...І як я смію їм казать: борітесь,

Коли сама для боротьби як жертва?

Трагедія Кассандри у тому, що її зброя — слово — не працює. Вона змушена бути лише свідком і пасивною жертвою подій. Це і є однією з найвагоміших причин її сумнівів і вагань.

                        ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ . Прочитати твір.

 

 

Прикметник

 

                         Українська мова 10 клас

                              2 квітня ( п’ятниця )

                              Урок № 107

Тема. Прикметник як частина мови. Лексико-граматичні розряди прикметників, їх особливості і функціонування у мовленні.

                                                  Хід уроку

***Чи ти задумувавсь, відкіль оті
у нашій мові злитки золоті?
Як намистини, диво калинове —
частини мови!

Який співець, поет, який письменник
уперше слово вигадав — іменник?
Іменник! Він узяв собі на плечі
велике діло — визначати речі, —
ім'я, найменування і наймення:
робота. Біль. І радість. І натхнення.

Ну а візьмімо назву — дієслово,
само підказує, що діє слово!
Ще й прикладу на нього не навів,  

     а  вже до півдесятка дієслів!

Прикметник дасть іменнику — предмету
якусь його ознаку чи прикмету.                

   ***Кожну частину мови письменник Дмитро Білоус називає золотими злитками, адже без жодної з них ми не можемо обійтися, оскільки вони дуже важливі у нашій мові. Кожна з них виконує свою роль, і ми повинні вивчати й знати і її значення, і граматичні ознаки, і її синтаксичну роль.

 

 

                                  Розряди прикметників

якісні	відносні	присвійні
Безпосередні ознаки, закладені в самій суті предметів, ознаки, які здатні виявлятися різною мірою, інтенсивністю і сприймаються:	Виражають незмінну ознаку, яка не може виявлятися більшою чи меншою мірою,  опосередковано через відношення до чогось;	Вказують на належність предмета якійсь істоті й відповідать на питання чий? чия? чиє?: мамин, татів, братів, сестриччин, Ольжина, бабусина
-         Зором: яскравий -         Слухом: голосний -         Смаком: кислий -         Нюхом: запашний -         Дотиком (органами чуття безпосередньо): теплий, холодний, м’який	-         Предмета: скляний, кораловий, керамічний -          Явища: осінній, літніій, грунтовий, дощовий. -         Призначення: шкільний, шевський, канцелярський	Творяться лише від назв істот: лисичка – лисиччина, вовк – вовчий, Перепілка – перепілчин, Соловейко - соловейків
-         Просторові: широкий -         Часові: короткий, повільний, швидкий	-         Абстрактного поняття: політичний, географічний, античний, польський, атмосферний, мовленнєвий	Суфікси – ин (-їн): Таня – Танин, Галя – Галин, бабуся – бабусин, Зоя, Зоїн. -         ів (-їв): Іван – Іванів, Данило – Данилів, батько - батьків
-         Духовні чи фізичні властивості живих істот: -         Вродливий, добрий, сміливмй, тямущий, розумний.	-         Місця і часу: тутешній, -         Учорашній, тижневий, торішній, минулорічний, колишній, щомісячний, дводенний	-ач (-яч): собачий, ослячий, курячий, телячий, заячий.
-         Зовнішня форма: опуклий, плоский, круглий.	-         Числа: поодинокий, потрійний, двозначний, десятковий	-         Ин (-їн): орел – орлиний, сокіл – соколиний, зозулин, чайка – чаїний і чайчин
-         Загальна оцінка: поганий, гарний.	-         Дії: підготовчий, лічильний, пральний, розвантажувальний.

                Тренувальна вправа

                     Солодкий, гіркий, холодний, гарячий.

Із поданими прикметниками складіть по 2 речення, щоб у першому реченні вони  були вжиті у прямому значенні, а в другому – в переносному.

                           Тренувальна вправа

               Завдання. Записати. Підкреслити всі члени речення

Його теплий погляд був привітним і добрим. Літо тепле, але дощове.

Літній день сонячний і безвітряний.

   Домашнє завдання: вивчити $ 60, впр.433.

"Химера лісового озера ".

 

                                 Українська література 6 клас

                                          2 квітня ( п’ятниця )

                                            Урок № 53

Тема. Я. Стельмах «Митькозавр з Юрківки, або Химера лісового озера». Таємничі, веселі й незвичайні події в повісті.

                                       ХІД УРОКУ

                             Бесіда за питаннями

-Чи любите ви літні канікули

-Які веселі пригоди траплялись з вами під час літніх канікул?

-Як ви думаєте, який твір називається пригодницьким? Наведіть приклад.

-Дайте визначення повісті як літературному жанру.

            ***Повість — епічний прозовий твір, який характеризується однолінійним сюжетом, а за широтою охоплення життєвих явищ і глибиною їх розкриття посідає проміжне місце між романом та оповіданням.  

                     Життєвий і творчий шлях Я. Стельмаха (1949—2001) .

Ярослав Стельмах народився 30 листопада 1949 року в Києві в родині відомого українського письменника Михайла Стельмаха.

Ріс дитиною обдарованою, з різнобічними інтересами. З дитинства захоплювався спортом, музикою, іноземними мовами. Займався плаванням, потім гімнастикою, а з боксу і боротьби здобув навіть спортивні розряди. Грав на фортепіано, любив гітару.

З ранніх років Ярослав почав вивчати англійську мову і, варто сказати, не без успіху. Після закінчення середньої школи вчився в Київському інституті іноземних мов, потім в аспірантурі, працював викладачем у Київському педінституті та університеті, займався перекладацькою діяльністю. «Я почав перекладати, — згадує Ярослав Михайлович, — іще навчаючись у Київському інституті іноземних мов. Спершу мене зацікавила книга, яку мені привезли з Канади. Автор її — перший в історії свого народу ескімоський письменник Маркузі. Книжка адресована дітям і цікаво, дохідливо розповідає про суворе, сповнене небезпек і тяжкої праці життя ескімоських племен. Звалася вона «Гарпун мисливця», і працював я над її перекладом з великим задоволенням». На час закінчення інституту Ярослав мав уже кілька друкованих перекладів з англійської мови.

Незважаючи на відчутні успіхи в галузі художнього перекладу, несподівано навіть для самого себе Я. Стельмах почав писати твори для дітей. У 1975 році вийшла його перша книжка-збірка оповідань «Манок». Потім були повісті «Химера лісового озера», «Якось у чужому лісі», «Найкращий намет» та інші.

Ярослав Стельмах відомий у літературі і як драматург. Уже перші його п’єси мали неабиякий успіх: у п’ятнадцяти театрах одночасно йшла п’єса «Привіт, синичко!», чималу аудиторію глядачів збирала «Шкільна драма», «Вікентій Прерозумний» та інші.

Щоб хоч частково ліквідувати дефіцит п’єс для наймолодшого читача, Я. Стельмах створює «Митькозавр з Юрківки», яка свідчить про знання автором дитячої психології, його вміння розкрити внутрішній світ дитини.

Широкої популярності набули також п’єси Я. Стельмаха «Гра на клавесині», «Провінціалки» та інші.

Твори Я. Стельмаха відзначаються захоплюючим сюжетом, тонким гумором, яскраво змальованими постатями маленьких героїв.

  Тема: зображення приїзду Сергія і його близького приятеля Митька до бабусі, з метою зібрання колекції комах.

 Ідея: уславлення щирої любові, поваги онуків до бабусі і засудження зневажливого ставлення до старих людей.

 Основна думка: «А хіба існує кращий відпочинок, ніж там, у селі, злитися з природою після важкої праці та успішного закінчення п’ятого класу»?

Експозиція: отримання літнього завдання хлопцями від учительки Ірини Семенівни — зібрати колекцію комах.

Зав’язка: від’їзд Сергія і Митька до бабусі в село. Кульмінація: роздуми діда Трохима про мету приїзду молоді до своїх бабусь.

Розв’язка: смачно наївшись, хлопці вирішили піти погуляти на річку.

  Жанр: пригодницька повість.

                   Домашнє завдання

Опрацювати I –II розділи твору.

Твір - роздум .

 

                                          Українська мова 6 клас

                                         1 квітня ( четвер )

                                          Урок № 98

 

Тема. Навчальний письмовий твір-роздум про вчинки людей на основі власних спостережень і вражень у художньому стилі

 *** Прочитати текст. Визначити, до якого типу мовлення він належить.

Іменини

Сьогодні день народження Ніни. Прийшли гості. Мама накриває стіл білою скатертиною. Ніна подумала: це ж бабуся за стіл сяде. Їй вісімдесят років. У бабусі тремтять руки. Несе ложку бабуся – ложка дрижить, крапельки падають на стіл. Подруги сміятимуться. Розкажуть потім у школі: у Ніниної бабусі руки тремтять.

Ніна тихенько сказала мамі:

— Мамо, хай бабуся сьогодні за стіл не сідає.

— Чому? – здивувалася мати.

— У неї руки тремтять. Капає на стіл…

Мама зблідла. Не сказавши ні слова, вона зняла зі столу білу скатерть і сховала її в шафу.

Мама довго сиділа мовчки, потім сказала:

— У нас сьогодні бабуся хвора. Тому іменинного обіду не буде. Поздоровляю тебе, Ніно, з днем народження. Моє тобі побажання: будь справжньою людиною.

За В. Сухомлинським

                              НАЙКРАЩЕ В ЛЮДИНІ — ЇЇ ДУША

До нашого класу прийняли новеньку дівчинку. Вона була негарна, не така спритна, як інші, та ще й в окулярах. Дівчата неприязно поставилися до новенької, хлопці також. Тетяна, так звали дівчинку, училася добре, але почувалася в класі дуже самотньо.

Узимку, коли лютував грип, вона захворіла, і близько тижня її не було в школі. Ми з Сашком вирішили зробити добру справу — провідати Тетяну. Те, що ми побачили в неї, нас вразило. Уся кімната була в якихось масках, черепашках, томагавках, і чого там тільки не було. Тетяна розповіла, що її батько працює на кораблі, багато чого бачив у своєму житті і на згадку про ті місця, де побував, привозив фотографії, слайди та суве­ніри. Ми наче поринули в якийсь казковий світ, роздивлялися все, слу­хали розповіді Тетяни, яка багато читала, і незчулися, як настав вечір.

Потім ми часто заходили в гості до дівчинки і переконувалися, що були дурнями, коли за зовнішністю не розгледіли душевної щирості Тетянки. Тепер ми дружимо втрьох і збираємося стати великими мандрівниками. Отже, я зрозумів: головне в людині — це краса душі, а не зовнішність…(З журналу).

Теза — основне твердження, чітко сформульована думка, правильність якої треба довести.

Докази — аргументи, що підтверджують істинність основної думки за допомогою фактів і логічних доведень.

Висновок —те, що випливає з доказів (узагальнення); остаточна думка про що-небудь; підсумок, міркування.

                ***Поміркувати, хто такий друг? Кого ви могли б назвати своїм другом? Які якості мають бути притаманні цій людині? А чи відрізняють­ся, на вашу думку, слова «друг» і «справжній друг»? Відповідь покласти в основу твору-роздуму.

* Запам’ятайте і порівняйте! Учинок — дія, що складається з таких елементів: мотиву (спонукання, зацікавленості), намі­ру, мети, власне дії, наслідків, самооцінки людиною власного вчинку та її ставлення до оцінки навколишніх. Поведінка — сукупність учинків людини, здійснюваних нею протягом відносно тривалого періоду. По­ведінка охоплює всі вчинки людини в цілому незалежно від того, є вони навмисними чи ненавмисними.

Увага! Твір — продукт творчої діяльності людини; самостійна шкіль­на або домашня робота у вигляді письмового (усного) викладу учнями своїх думок на задану тему. Твір-роздум має містити власні міркування з реально існуючої проблеми.

                          Складання твору-роздуму

Написати твір-роздум на одну із тем: «Яким повинен бути справжній друг?», «Чому я пишаюсь своїм товаришем», «У яких вчинках виявляється людська шляхетність», «Який вчинок можна вважати героїчним»,  використовуючи фразеологізми та слова з довідки

Довідка: людина, що відповідає моєму ідеалу; вірний, незрадливий; готовий допомогти в біді; правдивий, принциповий; може і готовий за­хистити; безкорисливий; зацікавлений у добробуті й злагоді; вдячний

                                                   Домашнє завдання.

Оформити письмово твір-роздум у художньому стилі.