Творення прикметників

 

Українська мова 10  клас

                                               6 квітня ( вівторок )

                                                  Урок №109

   Тема. Творення відносних і присвійних прикметників

Відмінювання прикметників

Хід уроку

      *** Подумайте і дайте відповіді на запитання (усно ):

-         Що являє собою прикметник?

-         Які лексико-граматичні розряди прикметників ви знаєте?

-         Які прикметники належать до відносних?

-         Які прикметники належать до присвійних?

***Робота з підручником.

 Ознайомитися з творенням відносних і присвійних прикметників та з відмінюванням прикметників.

                          Тренувальні вправи (письмово в зошит ):

1.Творче конструювання: замініть у словосполученні іменник на присвійний прикметник:

Голова качки, барліг ведмедя, зошит Ольги, поразка Ігоря, твір Наталки, порада мами, квіти сусідки, піджак Сергія, нагороди Олексія, сміх доньки, долоньки дитини, твори Шевченка.

2. З допомогою суфікса –ськ- утворіть відносні прикметники.

Черкаси, Запоріжжя, Одеса, Прага, Волга, Буг, Париж, чех, калмик, чуваш, латиш, Прип’ять, Прилуки, Мекка, баски, Вінниця, Золотоноша.

  3.Відредагуйте речення.

Дмитро – мій самий кращий друг. Я стріляю найбільш влучніше, ніж ти. Я зроблю це завдання саме краще. У нас учителька мови більш добріша, ніж у вас.  На змагання послали кращіх учнів нашого класу.

    Домашнє завдання: вивчити $ 62, 63.

                              

Контрольна робота

 

                                       Українська мова 6 клас

                                           6 квітня ( вівторок )

                                             Урок №100

Тема: Контрольна робота № 5. «Числівник»

                                           Тести 

Вибрати один правильний варіант відповіді:                                                                   

1. Усі слова є  числівниками в рядку

А один, одиниця, одинак

Б два, двійка, подвійний

В четверо, четвертий, четвірко

Г десять, десятеро, десятник

2. Усі слова є  числівниками в рядку

А четверо, четвертий, четвертак

Б п'ятий, п'ятірка, п'ятірня

В одна сота, сотня, сотник

Г дві третіх, третій, трійко

3. Кількісними є всі числівники в рядку

А сім, сто два, перший

Б декілька, обидва, стонадцять

В сорок, сотий, три четвертих

Г двадцять три, вісімнадцять, третій

4. Кількісними є всі числівники в рядку

А одна сьома, кільканадцять, восьме

Б обидві, сім третіх, п'ятий

В тисячний, сто третій, нуль

Г мільйон, багато, півтора

5. Складними є всі числівники в рядку

А сто двадцять, триста одинадцять

Б дев'яносто, кільканадцять

В півтораста, триста сорок

Г кількасот, дві третіх

6. Числівники стоять у правильній формі в рядку

А шестисот, шестистам, шестистами

Б двохста, двомстам, двомастами

В сімсот, семисот, семистами

Г чотирьомстам, чотирмастами, на чотирьохстах

7. Числівник стоїть у правильній формі у варіанті

А п'ятидесяти шести

Б двомастами двома

В п'ятиста трьох

Г шестидесяти восьми

8. Числівник стоїть у правильній формі у варіанті

А восьмидесята восьми

Б шестиста вісьмох

В п'ятьомастами трьома

Г шестидесяти восьми

9. Числівник стоїть у правильній формі у варіанті

А сімомастами одним

Б трьохста шести

В семидесяти дев'яти

Г восьмидесята чотирьох

10. Порушено норму при відмінюванні числівника в рядку

А восьмисот семидесяти трьох

Б восьмистам сімдесятьом трьом

В вісьмомастами сімдесятьома трьома

Г на восьмистах сімдесяти трьох

11. Порушено норму при відмінюванні числівника в рядку

А дев'ятисот дев'яноста чотирьох

Б дев'ятистам дев'яносто чотирьом

В дев'ятьмастами дев'яноста чотирма

Г дев'ятистах дев'яноста чотирьох

12. Порушено норму при відмінюванні числівника в рядку

А чотирьохсот шестидесяти п'яти

Б чотирьомстам шістдесятьом п'ятьом

В чотирмастами шістдесятьома п'ятьома

Г на чотирьохстах шістдесяти п'яти

Домашнє завдання. Повторити ₴ 40.

Символізм

 

Українська література 10 клас                                             5 квітня ( понеділок )                                              Урок №108 Тема. Символізм як літературний напрям останньої третини ХІХ — початку ХХ століття. Основні естетичні принципи та поетичне новаторство символістів.                                           Хід уроку        ***Одним із провідних напрямів у мистецтві на межі ХІХ–ХХ століть стає символізм. Символізм (у перекладі з французької — знак) — одна з течій модернізму, у якій замість художнього образу, що відтворює певне явище, використовується художній символ, що є знаком мінливого «життя душі» й пошуком «вічної істини». Термін запропонував французький поет Ж. Мореа у статті «Символізм» (1886). Зачинателем символізму у французькій поезії вважають П. Верлена, прихильниками — А. Р ембо, С. Малларме та ін. Символісти вважали, що сутність світу не може бути пізнана за допомогою розуму та раціональних засобів, а доступна лише інтуїції у творчому осяянні митця. Символ є проявом ідеального в реальному житті, а поет — його провідник, який інтуїтивно відчуває шлях до істини. Символіст С. Малларме вважав, що поезія виражає засобами людської інтуїції таємничу сутність світу, дає відчуття сенсу нашого перебування на           Символісти використовували найчастіше такі художні засоби: • складні метафори; • інакомислення (алегорію); • натяки, символіку; • мелодійність; • багатозначність; • непроясненість слів; • абстрагованість та ін. Найвидатніші представники символізму: П. Верлен, А. Рембо, С. Малларме (Франція); М. Метерлінк, Е. Верхарн (Бельгія); С. Георге (Німеччина); Р.-М. Рільке (Австрія); В. Брюсов, О. Блок, А. Бєлий (Росія); М. Вороний, О. Олесь, П. Тичина (Україна).           Домашнє завдання. 1. Опрацювати сторінки підручника 246-251.

Прикметник

 

                                                Українська мова 10  клас

                                                 5 квітня (понеділок )

                                                    Урок №108

Тема: Ступені порівняння прикметників, їх творення. Повні і короткі,  стягнені і нестягнені форми прикметників.

Хід уроку

***Не всі прикметники можуть утворювати ступені порівняння, а саме:

-         Прикметники, які вже мають префікси й суфікси: низенький, малесеньки, препоганий, надзвичайний;

-         Які утворені шляхом основоскладання: жовто-синій,білосніжний;

-         Які перейшли з одного розряду  в інший: малиновий, кремовий.

-         Які означають абсолютний поріг вияву ознаки: мертвий, німий, босий, лисий, хворий;

-         Які означають масті коней: чалий, буланий, вороний.

При творенні вищого ступеня прикметників в окремих основах віддбуваються зміни:

-         Чергування: дорогий – дорожчи, вузький – вужчий, високий – вищий, товстий – товщий.

-         В окремих прикметниках випадає суфікс –к-, -ок-: глибокий – глибший, широкий  - ширший.

-         Інколи міняється основа: великий – більший, поганий – гірший, добрий – ліпший, кращий, малий – менший.

                                        Тренувальні вправи

                              *Утворити ступені порівняння (усі форми)  прикметників:

Важливий, цікавий, короткий, глибокий, широкий, дорогий, розумний, поганий, веселий, вузький.

                   *Запишіть речення, визначте форми прикметників.

Ніч така місячна, зоряна, ясная. Видно, хоч голки збирай. Вийди, коханая, працею зморена, хоч на хвилиночку в гай. Ти не лякайся, що ніженьки білії змочиш в холодну росу. Я ж тебе, милая, аж до хатиноньки сам на руках однесу.                                                                                 Домашнє завдання. ₴ 61, вправа 436.

 

 

 

 

Займенник

 

                                              Українська мова 6 клас

                                                    5 квітня ( понеділок )

                                                      Урок № 99

Тема: Займенник: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.

                   «А поспитай звичайного займенника

                      За кого він у мові? За іменника!

                   Хоч може цей наш скромний посередник

                   Замінювать числівник і прикметник.

                                                                             Д. Білоус

                      ***У великому місті Українська Мова на одній вулиці жила собі сім’я Іменників. По сусідству з ним жила сім’я Займенників. Іменники пишались тим, що саме вони дають імена та назви всім предметам.

-         Ми дуже важливі! – хвалилися вони.

А Займенники були маленькі та скромні. Коли говорили Іменники, вони мовчали. Та одного разу сталась пригода. Застудились Іменники, у них пропав голос. Що ж робити? Що станеться з мовою? І тут на допомогу своїм сусідам прийшли скромні Займенники. Вони хоч і не могли називати предмети, але могли вказати на них. І сталося диво. Замість хворого іменника «дівчинка» у реченні став Займенником «вона», замість хлопчика «він». А як легко вказували Займенники на себе і на своїх друзів.

      - Я, Ти, Ми, Ви! – весело вигукували вони.

Іменники зізнались, що цю роботу вони б ніколи не змогли так добре виконати. З того часу Іменники дружать із Займенниками, допомагають їм будувати речення. А країна Українська Мова стала ще кращою та багатшою.                        ***Кількість займенників в Українській Мові невелика, але вживаються вони дуже часто.

Займенник – це самостійна частина мови, яка вказує на особу, предмет, ознаку та кількість, але не називає їх, відповідає на питання хто? що? який? чий? котрий? скільки?

Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу.

                                                      (Підручник, с. 206 - 207)

-Кожен займенник має своє значення. В українській мові за значенням займенники поділяються на дев’ять розрядів.

        1.Займенники, які вказують на особу називаються – особові. До них належать: я, ти, ми, ви, він, вона, воно, вони.

       2.Займенник незмінюваний, не має форми Н.в., роду та числа, а лише вказує на особу, яка виконує дію. Він називається – зворотнім .

       3. Займенники, які завжди щось питають та вживаються у питальних реченнях, – питальні. До них належать: хто? що? який? чий? котрий? скільки?

      4. Займенники,які відносяться до іменних частин мови, до яких ставиться запитання,  називаються відносними. Відносні — ті самі, що й питальні, але вживаються в розповідних та окличних реченнях. До них належать: хто, що, який, чий, котрий, скільки.

     5. Займенники, які вказують на невідому, невизначену особу, предмет, ознаку або кількість,  називаються неозначеними. До них належать: хтось, хто-небудь, будь-хто, дехто, абихто, щось, скільки-небудь і т.д.

6.Займенники,які завжди щось заперечують, - заперечні. До них належать: ніхто, ніщо, ніякий, нічий, ніскільки і т.д.

7.Займенники,які завжди вказують на приналежність предмета певній особі,  називаються присвійними. До них належать: мій, твій, наш, ваш, їхні, свій, його, її.

            8.Займенники, які вказують на предмет, ознаку або кількість предметів,  називаються  вказівними. До них належать: той, цей, такий, стільки.

 9.Займенники,які вказують на узагальнену ознаку і використовуються як означення,  – означальні. До них належать: весь, всякий, кожний, сам, самий, інший.

                   Домашнє завдання .

Вивчити правила на сторінках 206 – 207, виконати вправу 466 на сторінці 207. Переписати речення, визначити займенники та їхні розряди.